Ua En Ru

20.01.2017

Кримський «суд» не має підстав для утримання активіста Балуха в СІЗО

Володимир Балух

Експерти КПГ здійснили аналіз постанови «Роздольненського районного суду Республіки Крим» від 27.12.2016 року про подовження терміну перебування під вартою Володимира Балуха. Результати засвідчують наявність брутальних порушень суддею О. В. Абєляшевим де-факто діючого в Криму законодавства Росії. (Постановление)

Засідання суду щодо продовження запобіжного заходу відбулося набагато раніше визначеного терміну із недотриманням процесуальних норм. 12 грудня «суд» обрав запобіжний захід для Балуха у формі взяття під варту терміном на 30 діб до 6 січня 2017 року, але вже 2 тижні по тому, 27 грудня, суд продовжив запобіжний захід до 5 лютого – ще до того, як минув термін перебування під вартою за першим рішенням.

Постанови судді мають бути законними, обґрунтованими й мотивованими (ч.2 ст.7 КПК РФ). Проте рішення судді Абєляшева не є таким.

У відповідності до роз’яснень Пленуму Верховного Суду РФ від 19 грудня 2013 р. № 14 «Про практику застосування судами законодавства щодо запобіжних заходів у формі взяття під варту, домашнього арешту та застави» за умов подовження терміну утримання під вартою у карній справі судам необхідно перевіряти наявність на момент розгляду цього питання підстав вважати, що звинувачений, підозрюваний: 1) сховається від дізнання, попереднього слідства чи суду; 2) може продовжити чинити злочинні дії; 3) здатен загрожувати свідку, іншим дійовим особам карного судочинства, знищити докази чи іншим шляхом перешкодити провадженню у карній справі (ст. 97 КПК РФ).

Наявність таких обставин не може бути лише умовиводами судді, а має підтвердитися в суді доказами. Але суд, обґрунтовуючи власне рішення про подовження терміну утримання під вартою Балуха, жодної необхідної аргументації у своїй постанові не вказав.

Більш того, суд був зобов’язаний при ухваленні такого рішення взяти до відому важкість злочину, відомості про особистість звинуваченого, його вік, стан здоров’я, сімейний стан, рід занять та інші обставині (ст. 99 КПК РФ). Але й ці аргументи у постанові суду відсутні. Водночас, активіст та його адвокат наголошували під час суду на тих обставинах, що є підставами не подовжувати термін утримання під вартою. Балуху необхідно доглядати за хворою матір’ю похилого віку, його стан здоров’я в СІЗО різко погіршився, він має місце постійного проживання в Криму та інше. Проте суд проігнорував ці аргументи.

Для з’ясування законності рішення, до якого дійшов суд, важливо вказати на позицію Пленуму ВС РФ від 19 грудня 2013 р. № 14, за якою наявність обґрунтованої підозри (звинувачення) у вчиненому особою злочині певної категорії є необхідною умовою законності при першому взятті його під варту, але по з плином часу цей факт втрачає достатність.

Сторона звинувачення на надала суду докази, які за сукупністю дозволили б дійти висновку про причетність Балуха до вчинення злочину, що йому інкримінують.

Цілком видко, що суд проігнорував рекомендації Пленуму ВС РФ про те, що наявність у особи здатності чинити опір у карній справі на початкових етапах попереднього слідства може бути підставою для рішення про утримання звинуваченого під вартою. Проте згодом суд зобов’язаний проаналізувати інші поважні обставини, такі, як результати слідства, особистість звинуваченого, його поведінку до й після затримання, та інші факти про те, чи здатна людина чинити дії з фальсифікації чи знищенню доказів, або в інший спосіб вплинути на розслідування злочину.

За умов розгляду клопотання щодо подовження терміну утримання звинуваченого під вартою суд не перевірив обґрунтованість доводів попереднього розслідування (дізнання) про неможливість своєчасного завершення слідства. У випадку, коли клопотання щодо подовження терміну утримання під вартою порушується перед судом з мотивів необхідності здійснення слідчих дій, вказаних у попередніх клопотаннях, суду варто з’ясувати причини, з яких ці дії не були реалізовані. Якщо причина, на думку суду, полягає в неефективності організації розсліду, то це як раз може слугувати підставою для звільнення з-під варти.

Як така потреба подальшого здійснення слідчих заходів не може розглядатися як єдиний та достатній привід для продовження терміну утримання звинуваченого під вартою.

Таким чином, зазначені порушення та рішення судді засвідчують, що суд не прагнув встановити факти та обґрунтованість вимоги подовжити термін утримання під вартою, тобто не був об’єктивним. Це знову ж таки вказує на те, що карне переслідування українського активіста має політичні мотиви, а завдання суду полягає у тому, щоб не випустити Володимира Балуха на волю.