На неконтрольованих урядом України територіях Донбасу і в анексованому Росією Криму проживає понад 30 тисяч ВІЛ-інфікованих. Чи всі вони отримують належну медичну допомогу, з’ясовувала DW.
У 2016 році, за даними міністерства охорони здоров’я РФ, Крим перебував на перших позиціях у переліку російських регіонів, де найстрімкіше зростає захворюваність на ВІЛ/СНІД. Лікування цих хворих у Криму, де ситуацію де-юре контролює російська влада, відбувається за російськими медичними протоколами та законами.
Згідно з даними, так званого “міністерства охорони здоров’я Республіки Крим”, станом на 26 жовтня цього року на півострові на диспансерному обліку стоїть 10 тисяч ВІЛ-інфікованих людей. Трохи більше п’яти тисяч з них отримують лікування препаратами антиретровірусної терапії. Таку інформацію DW отримала від експерта правозахисної організації “Кримська правозахисна група” Ірини Седової. За інформацією правозахисниці, проблема полягає в тому, що “насправді кількість пацієнтів у Криму, яким необхідна АРТ, є більшою, ніж п’ять тисяч, але через брак необхідних препаратів у Росії і через специфіку російських медичних протоколів, цю терапію призначають хворим на пізніших стадіях хвороби”.
Проте найгострішою є проблема лікування ВІЛ-інфіокваних у місцях позбавлення волі в Криму. Представники Кримської правозахисної групи спілкувалися з жінкою, чий хворий на ВІЛ син перебуває у Сімферопольському СІЗО. За словами цієї жінки, її син не отримує жодного лікування, а ВІЛ-хворі та хворі на туберкульоз у Сімферопольському СІЗО утримуються в одній камері.
Щоб родичі хворих могли передати необхідні препарати, ув’язненні мають пройти відповідне обстеження і отримати так званий соціальний сертифікат – рецепт на купівлю ліків в аптеці. “Працівники СІЗО заявляють, що профільних спеціалістів в установі немає, а найближча лікарня, де можна пройти обстеження на ВІЛ/СНІД, розташована в Краснодарі, куди ніхто ув’язнених везти не збирається”, – розповіла Ірина Седова.
Крім того, на території Криму не діє програма замісної терапії для наркозалежних, зауважила Седова. Своє занепокоєння з цього приводу вже висловлювали спецпредставник генсека ООН з питань СНІДу та Всесвітня організація охорони здоров’я. Адже метадон – синтетичний опіоїдний препарат, який використовується у цій терапії, – визнаний на території Росії незаконним і забороненим для обігу. Через відсутність замісної терапії наркозалежні Криму повертаються до вживання важких наркотиків, таким чином підживлюючи епідемію ВІЛ на півострові.
