Ua En Ru

05.07.2017

Діти з тимчасово окупованих територій України отримують українські паспорти без прописки

Мешканцям тимчасово окупованих територій Луганської, Донецької областей і Криму, а також й тимчасово переміщеним особам, під час видачі паспортів співробітники міграційної служби не вносять до паспортних даних місце реєстрації постійного проживання, якщо цих осіб немає у реєстрі виборців. З такою проблемою найчастіше стикаються українці 14–16 років, котрі вперше отримують паспорти громадян України.

До Кримської правозахисної групи звернулася кримчанка. ЇЇ чотирнадцятирічний син народився в Криму і 2014 року після початку окупації Криму Росією виїхав разом із батьками до Києва, де родина мешкає у орендованій квартирі. Батьки прописані у Криму. Підліток подав документи на отримання «внутрішнього» паспорта. Проте міграційна служба відмовилася додати до його паспортних даних місце реєстрації.

 «Відсутність у паспорті реєстрації місця проживання не лише дискримінує неповнолітніх громадян України, котрі виїхали чи залишилися на тимчасово окупованій території, але й може стати перепоною для реалізації ними своїх прав (право на освіту, безкоштовне медичне обслуговування, користування банківськими послугами тощо), –пояснює експерт Кримської правозахисної групи, адвокат Юрій Гришин.

Державна міграційна служба України у відповіді на офіційний запит КПГ повідомляє, що довідки, надані незаконно створеними органами влади на тимчасово окупованій території, не визнаються в Україні. У такій ситуації, на думку ДМСУ, для занесення до паспорту громадянина України відомостей про місце проживання необхідна інформація з Державного реєстру виборців, що може бути використана для фіксації таких відомостей у паспорті на підставі ч. 3 ст. 6 Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян і правовий режим на тимчасово окупованій території».

ДМС запит по паспортам  – Відповідь

«У разі відсутності такої інформації здійснити реєстрацію місця проживання на тимчасово окупованій території України відповідно до законодавства України не видається можливим», – йдеться у відповіді міграційної служби. Але в реєстрі виборців не може бути інформації про14‑16‑ти річних українців, тому що виборне право громадяни України можуть реалізовувати лише з 18 років.

«Така позиція ДМСУ протирічить не лише діючому законодавству України, але й міжнародному праву, що регламентує режим воєнної окупації», – відмічає Юрій Гришин.

Аналіз українського законодавства засвідчує, що органи міграційної служби спроможні проводити реєстрацію місця проживання громадян з окупованих територій, але відмовляються це робити.

Наприклад, територіальні органи міграційної служби України під час оформлення паспорта громадянина України в таких ситуаціях можуть здійснювати одночасну реєстрацію місця проживання за умов наявності належної заяви і на підставі відомостей про реєстрацію батьків, що наявна у їхніх паспортах та співпадає з інформацією, викладеною у довідках, наданих окупаційною владою Криму. За такої реєстрації місця проживання органи влади можуть спиратися на вже сформовану в Україні практику встановлення судами факту народження чи смерті на тимчасово окупованій території.

Кримська правозахисна група подала до суду на Державну міграційну службу України в інтересах кримчан, котрі вперше отримують паспорт громадянина України, але до їхніх паспортних даних не вноситься місце реєстрації постійного проживання.

Окружним адміністративним судом Києва відкрито провадження за позовом Кримської правозахисної групи до Державної міграційної служби України про визнання незаконними дії про внесення до паспортних даних громадян України, котрі отримують паспорт вперше, інформації про місце реєстрації постійного проживання на тимчасово окупованій території.